брунькоцибулина

[brunʲkot͡sɪbulɪnɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Брунькоцибулина — спеціалізована брунька, що слугує органом вегетативного розмноження у деяких рослин (наприклад, у лілій, часнику), має вигляд маленької цибулинки, яка формується в пазухах листків або в суцвітті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брунькоцибулин, р. брунькоцибулина, д. брунькоцибулинові, з. брунькоцибулин, о. брунькоцибулином, м. брунькоцибулині, к. брунькоцибулине

Більше записів