Апомікоз — форма безстатевого розмноження у рослин, при якому насіння утворюється без запліднення, а зародок розвивається з незрілої статевої клітини або соматичних клітин насінного зачатка.
-
апоміксис
Апоміксис — у ботаніці: безстатеве розмноження рослин, при якому насіння утворюється без запліднення, а зародок розвивається з нездібної до мейозу клітини сім’язачатка; одна з форм вегетативного розмноження насінням.
Апоміксис — у зоології: форма партеногенезу, при якому яйцеклітина не зазнає редукційного поділу (мейозу), тому диплоїдний набір хромосом успадковується потомством без змін; поширений у деяких видів комах, червів, ракоподібних.
-
апоміктичний
1. (у біології, ботаніці) Пов’язаний з апоміксисом, тобто безстатевим розмноженням, при якому новий організм розвивається з клітини зародкового мішка або соматичної клітини без запліднення та мейозу.
2. (у генетиці) Стосовний до організмів, що розмножуються апоміктичним шляхом, зберігаючи материнський генотип у потомстві.
-
апоміктоз
1. (біол.) Безстатеве розмноження рослин, при якому насіння утворюється без запліднення, а зародок розвивається з нездібної до запліднення (наприклад, диплоїдної) яйцеклітини або з інших клітин насінного зачатка.
2. (біол., рідше) Загальна назва різних форм безстатевого розмноження, що замінюють статевий процес, включаючи партеногенез, апогамію, апоспорію тощо.
-
апоневрозит
Запальне захворювання апоневрозу — сухожильного розтягу, широкої сухожильної пластини, що слугує місцем прикріплення м’язів.
-
апоневротичний
1. (анат.) Який стосується апоневрозу, властивий апоневрозу; що має вигляд апоневрозу.
2. (мед.) Пов’язаний із патологією або хірургічним втручанням на апоневрозах (напр., апоневротична пластика).
-
апопатофобія
Апопатофобія — патологічний, ірраціональний страх перед туалетами та вбиральнями, що належить до групи специфічних фобій.
-
апопеталія
Апопеталія — власна назва астероїда головного поясу (номер 4426), відкритого 2 березня 1978 року.
-
апопетальність
Апопетальність — властивість квітки, у якої всі пелюстки розташовані вільно, не зростаючись між собою, що характерно для пелюсткового віночка апопетального типу.
-
апопланар
Апопланар — у ботаніці: позаклітинний простір у рослинних тканинах, що утворений між клітинними стінками та заповнений рідиною (апопластичною рідиною), через який відбувається транспорт води, мінеральних речовин та інших розчинених сполук.