Значення
- (Ботаніка) –
(біол.) Безстатеве розмноження рослин, при якому насіння утворюється без запліднення, а зародок розвивається з нездібної до запліднення (наприклад, диплоїдної) яйцеклітини або з інших клітин насінного зачатка.
- (Біологія) –
(біол., рідше) Загальна назва різних форм безстатевого розмноження, що замінюють статевий процес, включаючи партеногенез, апогамію, апоспорію тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. апоміктози, р. апоміктоз, д. апоміктозам, з. апоміктози, о. апоміктозами, м. апоміктозах, к. апоміктози