Значення
- (Біологія) –
(у біології, ботаніці) Пов’язаний з апоміксисом, тобто безстатевим розмноженням, при якому новий організм розвивається з клітини зародкового мішка або соматичної клітини без запліднення та мейозу.
- (Біологія) –
(у генетиці) Стосовний до організмів, що розмножуються апоміктичним шляхом, зберігаючи материнський генотип у потомстві.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. апоміктичний, р. апоміктичного, д. апоміктичному, з. апоміктичного, о. апоміктичним, м. апоміктичнім, к. апоміктичний