Значення
- (Ботаніка) –
Апоміксис — у ботаніці: безстатеве розмноження рослин, при якому насіння утворюється без запліднення, а зародок розвивається з нездібної до мейозу клітини сім’язачатка; одна з форм вегетативного розмноження насінням.
- (Зоологія) –
Апоміксис — у зоології: форма партеногенезу, при якому яйцеклітина не зазнає редукційного поділу (мейозу), тому диплоїдний набір хромосом успадковується потомством без змін; поширений у деяких видів комах, червів, ракоподібних.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. апоміксис, р. апоміксису, д. апоміксисові, з. апоміксис, о. апоміксисом, м. апоміксисі, к. апоміксисе