Словник Української
1. У ботаніці — товстостінна спора, що утворюється в деяких водоростей (наприклад, у синьо-зелених) для переживання несприятливих умов; спора спокою.
2. У зоології — нерухлива форма існування деяких найпростіших організмів (наприклад, інфузорій), що виникає при нестачі їжі або висушуванні середовища; стан цисти.
1. (у біології) Нерухомі вегетативні клітини у деяких водоростей, що виконують функцію спороношення.
2. (у медицині, психіатрії) Пацієнти, які страждають на акінезію — патологічне зниження або повне припинення рухової активності.
1. (у медицині) Пов’язаний з акінезією, що характеризується втратою або обмеженням активних рухів у м’язах, частковою або повною неможливістю виконувати довільні рухи.
2. (у біології, про клітини, організми) Нерухомий, позбавлений здатності до активного пересування.
Акіургія — власна назва українського видавництва, заснованого у 1990 році у Львові, яке спеціалізується на випуску художньої, дитячої, історичної та краєзнавчої літератури.
Аккіт — власна назва річки в Україні, лівої притоки річки Ворскла, що протікає територією Полтавської області.
1. Місто в Ізраїлі, розташоване на узбережжі Середземного моря, один з найдавніших постійно населених портів світу, історично важливий культурний та торговельний центр.
2. Адміністративний центр Північного округу Ізраїлю, сучасне місто зі збереженими численними пам’ятками різних історичних епох, включно з об’єктами всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
1. (медицина) Вроджена аномалія розвитку кісток, що характеризується порушенням процесу окостеніння хрящової тканини та призводить до карликовості, деформації кінцівок (частіше нижніх) і хребта.
2. (ботаніка, застаріле) Відхилення від нормального розвитку рослини, спричинене зовнішніми факторами, що не передається спадково; тератологічна аномалія.
1. У лісівництві та екології — клімаксове угруповання рослин, що виникло в результаті акліматизації (пристосування) видів до нових умов середовища, відмінних від тих, у яких вони історично сформувалися.
2. У ботаніці та фітоценології — стабільна, завершальна стадія розвитку рослинного угруповання (фітоценозу), що досягла довгострокового відповідності (рівноваги) з кліматичними та ґрунтовими умовами певної території.
1. Особа, яка прибула в іншу місцевість, країну або інші кліматичні умови для постійного проживання або тривалого перебування і проходить процес акліматизації.
2. Тварина або рослина, що була переміщена в нові для неї кліматичні або географічні умови і пристосовується до них.
1. Який стосується рослин родини айстрових (Asteraceae), до якої належать такі рослини, як айстра, соняшник, ромашка, чортополох та багато інших; властивий цим рослинам.
2. Який має відношення до роду Айстра (Aster) або виготовлений з цих рослин.