• розкурений

    1. (Про людину) Такий, що має розкурені, тобто розпатлані, неохайно розкидані або розпущені волосся.

    2. (Переносно, розмовне) Розкуйовджений, збентежений, переляканий до такого ступеня, що втратив здатність зосередитися або тверезо мислити.

  • обкантовування

    1. Технологічна операція в обробці деревини, металу, скла тощо, що полягає в обробці, оздобленні або зміцненні краю (кромки) деталі спеціальною стрічкою, планкою, накладкою або шляхом механічного формування самого матеріалу.

    2. Процес нанесення контурної лінії (канта) навколо зображення, об’єкта або тексту у графічному дизайні, поліграфії, картографії для візуального відокремлення або виділення.

    3. У шитві та текстильній промисловості — оздоблення краю виробу (наприклад, килима, покривала) спеціальною тасьмою, косою бейкою або іншим способом для запобігання осіпанню та надання завершеного вигляду.

  • розкурити

    1. Розпалити тютюн, люльку, сигару тощо, почати курити.

    2. Роздмухати, розпалити вогонь, багаття, піч тощо, щоб він добре горів.

    3. Розпочати якусь активну діяльність, започаткувати щось, внести оживлення (переносне значення).

  • обкантовувати

    1. Технічний термін: обробляти край (деталі, матеріалу), формувати кант, роблячи його гладким, міцним або надаючи певного профілю.

    2. У шитві та обробці тканин: обшивати край деталі (наприклад, борта, пройми) спеціальною стрічкою (кантом) для оздоблення або запобігання висипанню.

    3. У виробництві меблів: облямовувати торець плити (наприклад, ДСП) декоративною кромкою.

    4. У дорожньому будівництві: влаштовувати по краю (дороги, тротуару) бордюр або інше укріплення.

  • обкантовуватися

    1. (у техніці, перев. про метали) Набувати певної форми, контуру шляхом кантування — обробки тиском для створення згинів, ребер жорсткості або фасонного профілю.

    2. (перен., розм.) Набирати чітких обрисів, форм; оформлюватися, кристалізуватися (про думки, плани, ідеї тощо).

  • розкуритися

    1. Почати інтенсивно курити, захопитися курінням (про людину).

    2. Розгорітися, почати давати сильний дим або полум’я (про вогнище, тютюн у люльці тощо).

    3. Перен. Розпочати активну діяльність, оживитися, набрати інтенсивності (про процес, явище).

  • розкурка

    1. (істор., розм.) Процес викриття та ліквідації куркульських господарств під час примусової колективізації в СРСР (1920-1930-ті роки), що супроводжувався репресіями, конфіскацією майна та виселенням заможних селян (куркулів) та їхніх родин.

    2. (перен., розм.) Жорстке викриття, розгін, ліквідація якої-небудь групи, організації або явища, що супроводжується публічним осудом та каральними заходами.

  • обкантування

    Обкантування — технічний термін, що позначає процес нанесення канта, тобто обробки та укріплення краю (кромки) деталі, матеріалу або виробу спеціальною стрічкою, планкою, бордюром або швом для захисту від зношування, надання завершеного вигляду або підвищення жорсткості.

    У шитві та виробництві одягу — оздоблювальна операція обшивання краю деталі (наприклад, борта, коміра, кишень) косою бейкою або спеціальною стрічкою для облицювання.

    У будівництві та виробництві меблів — обробка торцевих країв плитних матеріалів (ДСП, МДФ) декоративною кромкою з пластику, шпону або іншого матеріалу.

  • розкуркулений

    1. (іст.) Про селянина або селянську родину, які під час примусової колективізації в СРСР (1929-1930 рр.) були визнані куркулями (заможними господарями) та піддані репресіям: позбавлені майна, виселені, заслані або розстріляні.

    2. (перен.) Про людину, організацію, установу тощо, які були повністю позбавлені майна, ресурсів, статусу або впливу, зруйновані в економічному чи соціальному плані.

  • обкантувати

    1. Технічний термін, що означає обробку краю (канта) деталі, зокрема металевого листа, для надання йому певної форми, міцності або безпеки, наприклад, загинанням або зварюванням спеціальної кромки.

    2. У ширшому вжитку — обмежити, окреслити, окантувати щось по краях, надаючи чітких меж або завершеної форми.