розкурка

[rozkurkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (істор., розм.) Процес викриття та ліквідації куркульських господарств під час примусової колективізації в СРСР (1920-1930-ті роки), що супроводжувався репресіями, конфіскацією майна та виселенням заможних селян (куркулів) та їхніх родин.

  2. (перен., розм.) Жорстке викриття, розгін, ліквідація якої-небудь групи, організації або явища, що супроводжується публічним осудом та каральними заходами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкурко, р. розкурка, д. розкуркові, з. розкурка, о. розкурком, м. розкуркові, к. розкурку

Більше записів