органоген

[orɦɑnoɦɛn] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Хімічний елемент, який є обов’язковою складовою частиною органічних сполук живих організмів; до основних органогенів належать вуглець, водень, кисень, азот, сірка та фосфор.

  2. У геології — мінерал або гірська порода, що утворилася в результаті накопичення та перетворення решток живих організмів (наприклад, вапняк, крейда, вугілля).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. органоген, р. органогену, д. органогенові, з. органоген, о. органогеном, м. органогені, к. органогене

Більше записів