нерухомий
[nɛruxomɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не рухається, перебуває у стані спокою; непорушний, нерухомий.
-
Який не може пересуватися, не має здатності рухатися; протилежне до рухомого.
-
У фізиці: такий, що перебуває у стані механічного спокою відносно обраної системи відліку.
-
У праві (як термін): такий, що стосується земельних ділянок, будівель, споруд та інших об’єктів, міцно пов’язаних із землею, переміщення яких неможливе без їх пошкодження або втрати призначення (нерухоме майно, нерухомість).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нерухомий, р. нерухомого, д. нерухомому, з. нерухомого, о. нерухомим, м. нерухомім