нерухомий

[nɛruxomɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Який не рухається, перебуває у стані спокою; непорушний, нерухомий.

  2. Який не може пересуватися, не має здатності рухатися; протилежне до рухомого.

  3. У фізиці: такий, що перебуває у стані механічного спокою відносно обраної системи відліку.

  4. У праві (як термін): такий, що стосується земельних ділянок, будівель, споруд та інших об’єктів, міцно пов’язаних із землею, переміщення яких неможливе без їх пошкодження або втрати призначення (нерухоме майно, нерухомість).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нерухомий, р. нерухомого, д. нерухомому, з. нерухомого, о. нерухомим, м. нерухомім

Більше записів