задубілий

1. Який набув властивостей дуба, став твердим, міцним, негнучким (пряме значення).

2. Переносно: який став дуже суворим, невблаганним, жорстоким або втратив здатність до співчуття, став нечутливим.

3. Переносно: застарілий, консервативний, що не сприймає нового; закостенілий у своїх поглядах.

Приклади вживання

Приклад 1:
І Наливайко не знав, що тільки його козаки простелили в снігах ніжний слід від полоззя саней за мовчазний задубілий Стир, як від Терлецького і Потія відразу ж погнали гінців у Молдову до Жолкевського, у Вільно — до Радзивілла, а так само — до слуцького старости Ієроніма Ходкевича, щоби гінці сповістили їх трьох, що від Луцька Северин Наливайко подався на білоруський Слуцьк. До того ж, із Луцька на Слуцьк дорога лише одна, і Наливайко пошурхав нею… Довгі роки бездітний, завжди сумний Ієронім Ходкевич не міг врадуватися — жінка збиралася народити!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: прикметник () |