заціпенілий
[zɑt͡sipɛnilɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який перебуває у стані ціпеніння, втратив здатність рухатися або реагувати від сильного переживання (страху, жаху, подиву тощо); занімілий, закам’янілий.
-
Який став нечутливим, змерзлий або задубілий від холоду; заклякли́й.
-
Перен. Який став байдужим, апатичним, втратив життєву енергію; затямився.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заціпенілий, р. заціпенілого, д. заціпенілому, з. заціпенілого, о. заціпенілим, м. заціпенілім