Значення
-
Тихо говорити на вухо, щоб хтось інший не почув; передавати щось пошепки.
-
Переносно: непомітно, потай впливати на чиїсь думки, настрої або рішення, часто з несхвальним відтінком (нашептати, підказати).
-
У міфологічному чи поетичному контексті — надсилати думки, навіювати ідеї (про голос совісті, внутрішній поштовх, природні сили тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я нашіптую, ти нашіптуєш, він нашіптує, ми нашіптуємо, ви нашіптуєте, вони нашіптують