Словник Української Мови
Буква
1. Так, що не привертає до себе уваги, не викликає підозр; потай, непоказно, непомітно для оточуючих.
2. Так, що не сприймається органами чуття, не фіксується зором; ледше, майже невловимо.
3. Так, що відбувається без участі чи контролю з боку когось; мимоволі, несвідомо.
Приклад 1:
(Ганяється то за одним, то за другим, вони непомітно надять його до драговини.) Не лови!
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”
Приклад 2:
Оце теє кохання, що не дивиться, чи цікавий для розмови син, чи не цікавий, чи добрий, чи поганець, а просто любить… І я оце щастя був одкидав сім год, тинявся по чужих, сторонніх людях, благав по-старчачи їхньої прихильності, будував собі порожні ілюзії… і мучив себе й маму!..» VII Геть непомітно збігли для Андрія під рідною стріхою два дні. Він зовсім оббувся-обговтався.
— Тютюнник Григорій, “Вир”