НА́ТУРКАТИ, дієсл., док., перех., розм. Те саме, що натуркота́ти; наговорити, набалакати швидко, без упину, часто повторюючи одне й те саме; набридливо намовити, нашептати комусь що-небудь (зазвичай про щось небажане, неправдиве або нав’язливе).
Древослів
Словник Української Мови