шептати

[ʃɛptɑtɪ] Дієслово

Буква:Ш

Значення

  1. Говорити дуже тихо, без голосу, лише за допомогою повітря, що виходить із легенів, артикулюючи слова губами та язиком, щоб почути могли лише ті, хто знаходиться дуже близько.

  2. Переносно: м’яко та тихо дзвеніти, дзюрчати, шелестіти (про природні явища, предмети).

  3. Переносно: таємно, пошепки наговорити, наклепати на когось, спонукаючи до чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я шепчу, ти шепчеш, він шепче, ми шепчемо, ви шепчете, вони шепчуть

Більше записів