проверчувати

1. Те саме, що проворкувати: видавати серію коротких, різких звуків, подібних до воркотання голубів, але з іншим тембром або інтонацією (наприклад, про деяких птахів, комах).

2. Розмовне. Швидко і безперервно говорити, балакати, часто з притаманним звуковим оформленням, що нагадує воркотання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |