проверчувати

[proʋɛrt͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Те саме, що проворкувати: видавати серію коротких, різких звуків, подібних до воркотання голубів, але з іншим тембром або інтонацією (наприклад, про деяких птахів, комах).

  2. Розмовне. Швидко і безперервно говорити, балакати, часто з притаманним звуковим оформленням, що нагадує воркотання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я проверчую, ти проверчуєш, він проверчує, ми проверчуємо, ви проверчуєте, вони проверчують

Більше записів