нарватися

1. Натрапити на когось або щось несподівано, зустрітися з кимось випадково, часто із негативним відтінком (наприклад, на неприємності, перешкоду, небезпеку).

2. Отримати різку відмову, несхвалення, сувору відповідь на свої дії або слова; бути відсіченим, відбитим.

3. Розм. Набридливо нав’язуватися, приставати до когось із чимось.

Приклади вживання

Приклад 1:
Мало на кого можна нарватися: на ляську варту, на прибишів. Хоч цих йому й не дуже страшно: що в нього грабувати?
— Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”

Частина мови: дієслово () |