терник

1. Колючий чагарник, переважно глід, а також будь-яка колюча рослина.

2. Розмовне позначення чогось неприємного, болючого, складного для подолання (часто у виразі “терник у боці”).

3. У біблійній та релігійній символіці — вінок із колючих гілок, уособлення страждання (наприклад, терновий вінок).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |