Значення
-
Ручне знаряддя для забивання, розбивання чи обробки матеріалів (наприклад, цвяхів, каменю, металу), що складається з масивноїметалевої або кам’яної голівки, міцно насадженої на руків’я.
-
Спортивний снаряд у метанні молота, що являє собою металеву кулю, з’єднану з ручкою тросом.
-
Ударна частина (бійок) деяких механізмів, наприклад, у фортепіано, дзвоні, копрі тощо.
-
Перен. про людину або організацію, яка жорстко та невблаганно щось здійснює, розправляється з кимось (наприклад, “молоток правосуддя”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. молоток, р. молотка, д. молоткові, з. молоток, о. молотком, м. молоткові, к. молотку