1. Товста, тупа частина сокири, молота, колуна або подібної знарядини, протилежна лезу.
2. Товстий, затуплений край будь-якого ріжучого знаряддя (наприклад, ножа).
3. Розм. Про тупу, товсту або закруглену частину будь-якого предмета.
обух
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
мабуть, обух або довбня, а не вареник! Не так він від одного замаху уложив того кацапа, що в Гершка ночував.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Частина мови: іменник (однина) |