Значення
-
Важкий ручний інструмент для забивання, розбивання чи кування, що складається з масивноїметалевої або кам’яної голівки, міцно насадженої на дерев’яну чи металеву рукоятку.
-
Потужна механічнамашина ударної дії для обробки металів (зокрема, гарячого металу) тиском удару великої сили; кувальний молот.
-
Ударна частина (деталь) деяких механізмів, пристроїв або зброї (наприклад, у замку вогнепальної зброї, у дзвоні, у фортепіано).
-
Перен. Про те, що має велику руйнівну силу, жорстоко розправляється з ким-чим-небудь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. молот, р. молота, д. молотові, з. молот, о. молотом, м. молоті, к. молоте