метал

Значення

1. Хімічний елемент або проста речовина, що володіє характерним блиском (металевим блиском), високою тепло- та електропровідністю, ковкістю, пластичністю, здатністю утворювати катіони та основні оксиди; зазвичай тверда кристалічна речовина (за винятком ртуті).

2. Сплави таких елементів, що використовуються в промисловості (наприклад, сталь, чавун, бронза).

3. Музичний напрям (важкий рок), що виник у кінці 1960-х — початку 1970-х років, для якого характерні агресивне, потужне звучання, переважно використання електрогітар, важких рифів та часто — екстремальна манера вокалу.

Правопис та відмінювання