довбешка

1. Розмовна назва примітивного знаряддя для обробки дерева у вигляді великого металевого клина з руків’ям, яким розколюють колоди або видалблюють паз.

2. Переносно — про людину обмежену, тугодума, яка важко і повільно розуміє (груба, образлива).

3. У техніці — великий важкий зубило для грубої обробки каменю або металу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |