Значення
- (Техніка) –
Великий дерев’яний молот, довбач, яким забивають кілки, розбивають каміння, утрамбовують ґрунт.
- (Техніка) –
Той, хто довбає, обробляє щось за допомогою долота, зубила або подібного знаряддя; тесляр, різьбяр.
- (Лінгвістика) –
Переносно: про тупого, нездатного, обмеженого або настирливо-нудного чоловіка; дурень, бевзь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я довб'ю, ти довб'єш, він довб'є, ми довб'ємо, ви довб'єте, вони довб'ють