довбиха

[doʋbɪxɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Великий дерев’яний молот, довбач, колотушка, якою забивають кілки, розбивають каміння або товчуть щось у ступі.

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Про високу, дужу жінку або дівчину грубоватої статури.

  3. (Історія) –

    Заст. Військова чи поліцейська гармата, мортира (зазвичай великого калібру).

  4. (Релігія) –

    Заст. Великий дзвін, дзвіниця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довбих, р. довбиха, д. довбихові, з. довбиха, о. довбихом, м. довбихові, к. довбиху

Більше записів