довбиш

[doʋbɪʃ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    Прізвисько козака, який під час походу ніс довбню (великий дерев’яний молот) для забивання кілків під табір та виконував інші господарські роботи в обозі; обозний козак.

  2. (Історія) –

    Заст. Той, хто довбав, виробляв дерев’яні посудини, човни тощо за допомогою долота, тесла; тесляр, бондар.

  3. (Лінгвістика) –

    Перен., розм. Про тупого, нездарного, нетямущого або настирливо-нудного людину; бевзь, дурень, недотепа.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довбиш, р. довбиша, д. довбишеві, з. довбиша, о. довбишем, м. довбишеві, к. довбишу

Більше записів