довбишка

1. Рідкісний вид грибів роду мухомор (Amanita), що має характерну довбасту (борозенчасту) поверхню шапки, зокрема мухомор щетинистий (Amanita echinocephala).

2. Заст. або діал. Те саме, що довбанка — видівка, посудина (переважно для рідин), видовбана з цільного шматка дерева.

3. Перен., розм. Про людину з обмеженим розумом, тупу, нетямущу; довбня.

Приклади вживання

Приклад 1:
Довбишка зараз угляділа під хатою дві смуги розлитої глини і два глиняники, що качалися серед двору. — А це, дівко, що таке?
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |