місячник

1. Періодичне видання, що виходить один раз на місяць; щомісячник.

2. Засіб масової інформації (газета, журнал), назва якого містить це слово як частину власної назви (наприклад, «Літературний місячник»).

3. Захід, кампанія або суспільне явище, присвячене певній темі, проблемі чи пам’ятній даті, що триває місяць або проводиться щорічно в певний місяць (наприклад, місячник благоустрою, місячник української книги).

4. (заст.) Той, хто відбуває строкову військову службу протягом одного місяця; військовозобов’язаний, призваний на місячні навчання.

Приклади вживання

Приклад 1:
Натомість його зброєносець Санчо Панса, що у другій частині твору жартома був призначений губернатором, є втіленням здорового глузду й кмітливості.«Це ж Михайло Світозаров, найголовніший критик!» — Є версія, що в образі цього критика автор описав літературознавця, поета, лідера «неокласиків» М. Зерова, чиї цікаві й змістовні виступи завжди супроводжувались бурхливими оплесками.Загоскін Михайло Миколайович (1789—1852) — ро­сійський письменник, автор історичних романів.Бенуа Олександр Миколайович (1870—1960) — російський художник, історик мистецтва.Олесь Олександр — псевдонім українського поета, письменника і драматурга Кандиби Олександра Івановича.«Червоний шлях» — громадсько-політичний і літературно-науковий місячник, що видавався у Харкові у 1923—1936 роках.Інтроспекція — самоспостереження (лат. ).«…в своїй повстанській кар’єрі перед тим, як викинути червоний стяг, він тримав якийсь час прапор осінніх степів і небес» — жовто-блакитний стяг України, що за часів громадянської війни був прапором УНР та Української держави під владою Гетьманату.«Людина не розкладається на так зване добро і зло, на плюс і мінус, хоч би й як це зручно було для громадського вжитку…» — данина теорії Ф. Ніцше, який оголосив, що Бог офіційних культів «помер», і тепер людина сама є мірилом усіх речей, адже стоїть «по той бік добра і зла», а тому здатна самостійно виробляти моральні норми, керуючись лише власною «жагою до влади».Епікур (341 до н. е.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: іменник (однина) |