Значення
-
У філософії та релігії — внутрішня, істинна сутність, основа буття, що лежить в основі явищ і відрізняється від зовнішніх, випадкових ознак; онтологічна основа існування.
-
У переносному значенні — найглибший, найважливіший зміст чого-небудь, суть, основа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. посутність, р. посутності, д. посутності, з. посутність, о. посутністю, м. посутності, к. посутносте