посутній

[posutnij] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (у філософії, особливо в схоластиці) Який існує самостійно, незалежно від іншого; субстанційний, субстанціальний.

  2. (у мовознавстві) Стосований до іменника, що називає предмет (особу, річ, явище); предметний, субстантивний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. посутній, р. посутнього, д. посутньому, з. посутнього, о. посутнім, м. посутнім

Більше записів