1. Тривалий період бездощової спеки, що призводить до висушування ґрунту, зниження рівня води та посухання рослинності.
2. (перен.) Стан браку, недостачі чогось важливого, життєво необхідного (наприклад, духовна посуха).
посуха
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Проте сезон дощів нерідко затягувався, тоді ріки виходили з берегів і затоплювали поля й селища, коли ж він запізнювався — приходила страшна посуха. «Коли в нестерпну спеку й задуху,— ділиться своїми враженнями чеський журналіст,— на небі громадяться чорні хмари, які обіцяють сильну зливу, і ви годинами даремно чекаєте, коли вона нарешті проллється, а тим часом хмари на небі починають розсіюватись і разом з ними зникає надія на рятівний душ,— ви й самі ладні впасти навколішки і благати котрогось із могутніх індуїстських ботів, щоб він зглянувся і відкрив нарешті своєю ваджрою «шлюзи небесних ставків».
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Не страшна тобi анi посуха, анi дощi. Робота чиста, рiвна.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Посуха та й посуха. Жита запалило, хлiб уродивсь рiдкий та безсилий.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |