Значення
-
Єдиний природний супутник Землі, який обертається навколо неї та освітлюється Сонцем, видимий з нашої планети у різних фазах.
-
Одиниця вимірювання часу, що відповідає приблизно періоду повного оберту Місяця навколо Землі (місячний місяць) або певному відрізку календарного року (календарний місяць).
-
Поширена назва самого явища місячного світла, нічного освітлення, що походить від Місяця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. місяць, р. місяця, д. місяцеві, з. місяць, о. місяцем, м. місяцеві, к. місяцю
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘місяць’ походить від праслов’янського *měsęcь, яке споріднене з давнім індоєвропейським коренем, що означав ‘місяць’ або ‘місячне світло’. Це слово також пов’язане з дієсловом ‘міряти’, оскільки місяць використовували для вимірювання часу. У багатьох слов’янських мовах збереглися подібні форми, наприклад, російське ‘месяц’ та польське ‘miesiąc’.