ізвечора

ІЗВЕ́ЧОРА, присл. Те саме, що звечора. Уживається для позначення часу, що передує вечору або припадає на початок вечора; напередодні ввечері.

Приклади вживання слова

ізвечора

Приклад 1:
Варка все -таки ще ходила туди ізвечора, та вже там не так її прийняли: ус і стояли за д ілом своїм, хто насторожений сво їм клопотом, хто втомлений до осоруги на св іт ц ілий — з сво єї досади; стали чудуватися з не ї не помалу: чого б то отак при тягнутись їй у дв ір? чого їй такечки занадитись?
— Невідомий автор, “021 Chornokril”

Приклад 2:
Спухав її уважно і дивився на не ї пильно; а чув наче і бачив щось інше душею… До св іту плач її по хат і, до св іту каяння і допріки, — тоді вже вона сном знемоглася, а йому все сну не було: в ін сид ів так і перед св ітом, як ізвечора, — поки аж день заб ілів — на панщину пішов. XVII Страшне життя почалося Ва рці: н ікуди на сторони одбавитись і нічим лиха втушить; і він, що на його спод івалася, що уповала, — він став тихий та плохий, як сир ітська дитина непорятована.
— Невідомий автор, “021 Chornokril”