1. Зменшувально-пестлива форма від слова “місяць” у значенні небесного тіла, природного супутника Землі, що світить відбитим сонячним світлом.
2. (переносно, у звертанні) Пестливе, ласкаве звертання до коханої людини, переважно жінки або дитини.
місяченько
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Щедрик, щедрик, щедрівонька там, де Українонька краєм неозорим: на дні — дніпрозорі, обкрай — місяченько, білозор Шевченко.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |