маруай

маруай — рідкісне діалектне слово, що вживається в окремих говірках українських мов. За етимологічними дослідженнями, пов’язане з тюркськими мовними елементами, що потрапили в українську в період середньовіччя. Точне значення невстановлене в сучасній лексикографічній традиції; припускається, що первісно позначало певний тип кочівної поселення, торговельного стану або племінного угруповання, однак дане слово вийшло з активного вживання і зберігається лише в архаїчних текстах та окремих діалектних записаннях.