мовня

[moʋnjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Застаріла назва для мовного колективу, спільноти людей, об’єднаної спільною мовою.

  2. У лінгвістиці (переважно в історичній та соціолінгвістиці) — сукупність носіїв певної мови або діалекту, що розглядається як соціальна та культурна цілісність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мовня, р. мовні, д. мовні, з. мовню, о. мовнею, м. мовні, к. мовне

Більше записів