1. Викликати в комусь інтерес, симпатію, бажання перебувати поруч або мати щось; притягувати до себе увагу, мати принадність.
2. Фіз. Діяти на щось силою тяжіння; притягувати.
приваблювати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Г у л и т и — манити, приваблювати; дурити, обманювати («не йди, дурний, бо мама бреше, мама хоче чесати, та й гулить тебе»). Гуляти — також: танцювати («хапайтеси за шиї та гуляйте нам тої польки»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |