«Власний», «особистий» чи «особовий» — як не переплутати?

Власний — те, що належить особі як майно;
особистий — пов’язаний з людиною особисто, з її внутрішнім життям;
особовий — офіційний або граматичний термін.

Пояснення

«Власний» — це про власність і належність.

«Особистий» — про щось інтимне, суб’єктивне, пов’язане з особою.

«Особовий» — суто офіційний термін: особова справа, особовий склад, особовий займенник.

Ці три слова легко переплутати, проте кожне має чітку сферу вживання.

«Власний» вказує на приналежність: власний будинок, власна думка, власні кошти.

«Особистий» стосується людини як індивідуальності, її внутрішнього чи приватного життя: особисте горе, особисті стосунки, особисте щастя. Тому «вишні в особистому соку» — помилка: вишні не мають особистого життя. Треба: «у власному соку».

«Особовий» — це терміном діловодства й граматики: особовий склад (армії, установи), особова справа (документи працівника), особовий займенник (я, ти, він).

Правильно

Це моя власна думка, і я її відстоюю.
Особисте горе не можна виміряти чужими мірками.
Заповніть особову картку в відділі кадрів.

Неправильно

Консерви зроблено у особистому соку. ✗ (треба: у власному соку)
Він відкрив власну справу в архіві. ✗ (треба: особову справу)

Пов’язані правила

правопис