Він був перший чи був першим – називний чи орудний?
Іменник і прикметник у складеному присудку стоять у називному відмінку, якщо вони позначають постійну, незмінну ознаку суб’єкта. Орудний відмінок вживається тоді, коли йдеться про тимчасову або несталу ознаку.
Пояснення
Помилково вважати, що в складеному присудку іменник завжди стоїть в орудному відмінку. Українська класика й жива народна мова надають перевагу називному, коли йдеться про постійну властивість: «він був коваль», «вона була гарна дівчина». Орудний доречний лише при тимчасовій ознаці: «він тоді ще був волом».
Великий знавець слов’янських мов О. Потебня вважав, що фраза «Історія є вчителькою життя» — це полонізм, а по-українськи слід казати: «Історія є вчителька життя».
Правильно: «Петро був перший учень у класі», «Вона була досвідчена лаборантка», «Усе життя вони були наївними, як діти».
Зате там, де мовиться про несталу, тимчасову ознаку, перевагу дають орудному: «був волом». Слід також пам’ятати: «Попервах Петро був першим учнем, а потім став мало не останнім» — тут ознака тимчасова, тому орудний доречний.
«Він був перший учень у класі» — називний стоїть тут тому, що учень і прикметника з ним позначають незмінну властивість. «Були наївні, як діти» — бо іменники й прикметники означають постійну ознаку.
- «Мій батько був коваль» — постійна ознака (фах).
- «Вона була гарна дівчина» — постійна риса.
- «Попервах Петро був першим учнем, а потім став мало не останнім» — тимчасова ознака, орудний доречний.
- «Він був ковалем усе своє життя» — якщо йдеться про постійний фах, правильніше: «був коваль».
- «Вона була досвідченою лаборанткою за вдачею» — постійна властивість, правильно: «досвідчена лаборантка».
- «Яків був відданим другом завжди» — постійна риса, краще: «був відданий друг».