Варте довіри чи варто довіри?
Варте — коротка форма прикметника «вартий» (середній рід, однина); узгоджується з підметом у роді й числі та керує родовим відмінком іменника.
Варто — незмінне присудкове слово (предикатив); вживається лише в безособових реченнях з інфінітивом і не керує родовим відмінком іменника.
Пояснення
Варте — це форма прикметника, яка змінюється залежно від роду підмета:
він вартий довіри, вона варта довіри, воно варте довіри, вони варті довіри.
Варто — незмінне слово, яке означає «доцільно» і вживається лише з дієсловом: варто зробити, варто перевірити.
Якщо в реченні є підмет середнього роду — пишіть варте. Якщо після нього стоїть інфінітив — пишіть варто.
Варто належить до класу предикативів (присудкових слів) — незмінних одиниць на зразок треба, можна, потрібно, шкода. Вони не узгоджуються з підметом і не керують родовим відмінком іменника. Синтаксично обов’язково сполучаються з інфінітивом: варто зробити цей крок.
Вартий — якісний прикметник, що відмінюється за родами й числами. У ролі іменного присудка керує родовим відмінком: вартий поваги, варта похвали, варте довіри, варті уваги. Це дієслівно-іменне керування, аналогічне до гідний честі, достойний нагороди.
Конструкція «це варто довіри» є помилкою за аналогією до польської або через гіперкорекцію: предикатив варто не має валентного місця для іменника в Р. в.