Значення
-
Рідкісна українська жіноча форма імені Гомін, що походить від загального іменника «гомін» (шум, гул, голосний розмов).
-
Заст. Назва однієї з українських народних пісень або мелодій танцювального характеру, що виконувалася під гомін (шум, гул) або супроводжувала гучне гуляння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гомінка, р. гомінки, д. гомінці, з. гомінку, о. гомінкою, м. гомінці, к. гомінко