гомінка

1. Рідкісна українська жіноча форма імені Гомін, що походить від загального іменника «гомін» (шум, гул, голосний розмов).

2. Заст. Назва однієї з українських народних пісень або мелодій танцювального характеру, що виконувалася під гомін (шум, гул) або супроводжувала гучне гуляння.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |