Значення
-
Звук мови, що утворюється відносно вільною течією повітря через ротову порожнину, коли повітряна струна не зустрічає перешкод, а голосові зв’язки вібрують; один з двох основних класів звуків мови (на противагу приголосному).
-
Літера, яка позначає такий звук на письмі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. голосний, р. голосного, д. голосному, з. голосний, о. голосним, м. голоснім, к. голосний