Словник Української Мови
Буква
1. Привозити, приносити, приводити когось або щось у призначене місце; транспортувати.
2. Причиняти, завдавати (переважно про відчуття, переживання).
3. Застаріле: Постачати, забезпечувати чим-небудь.
4. Розмовне: Приводити до певного стану, робити кимось (частіше з часткою “-ся”).
Приклад 1:
Ще більше спонукала її розвиток нестача найнеобхіднішої промислової сировини, яку доводилося доставляти з-за кордону. В країні розвивалася в основному зовнішня торгівля, бо господарства міст-держав були однотипними і потреби в налагодженні міжобщинних торгових стосунків майже не існувало.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”