1. Дістати, доставити когось або щось до певного місця, завершивши переміщення.
2. У мовленні, розмові: додати, сказати щось на завершення.
доправити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Імператора так заінтригували розповіді дипломата, що він спорядив велике військо, яке мало прокласти шлях до Середної Азії крізь територію, заселену кочівниками, та доправити в Китай ферганських аргамаків, з якими годі було змагатися в бігу та витривалості низькорослим і слабосилим коням Прже- вальського. Степових рисаків китайці називали «небесними кіньми» (тянь ма) чи «потіючими кров’ю» (ханьсюе ма) і вважали їх утіленням дракона, а то й просто драконами.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: дієслово () |