НАДВЕЗТИ́. Док. до надвозити.
1. Везучи, доставити кого-, що-небудь у якійсь кількості до місця призначення; привезти додатково, зверху вже наявного.
2. Везучи, наблизити когось або щось до кого-, чого-небудь; підвезти.
Словник Української Мови
Буква
НАДВЕЗТИ́. Док. до надвозити.
1. Везучи, доставити кого-, що-небудь у якійсь кількості до місця призначення; привезти додатково, зверху вже наявного.
2. Везучи, наблизити когось або щось до кого-, чого-небудь; підвезти.
Відсутні