1. (про час) Наближатися до вечора, починати смеркатися; наставати (про вечірню пору).
2. (переносно) Наближатися до кінця, завершення (про життя, вік тощо).
Словник Української
1. (про час) Наближатися до вечора, починати смеркатися; наставати (про вечірню пору).
2. (переносно) Наближатися до кінця, завершення (про життя, вік тощо).
1. Стати вечірнім, настати вечору (про час доби).
2. Ставати темним, набувати вечірнього, сутінкового вигляду (про освітлення, колір тощо).
3. Затриматися, засидітися до вечора.
1. Почати діяти, прийти в рух (про механізми, машини, пристрої); розпочати роботу.
2. З’явитися, виникнути, почати існувати (про почуття, думки, явища тощо).
3. Роздратуватися, розгніватися, втратити самовладання; запалитися, запалати (в розмові, суперечці).
4. Записатися, оформитися кудись (на роботу, навчання тощо); стати на облік.
5. Придбати, дістати собі когось, щось; завести (тварину, звичку тощо).
1. Привести когось або щось у певне місце, доставити; привести з собою.
2. Почати щось робити, здійснювати; покласти початок чомусь, ініціювати (наприклад, розмову, справу).
3. Привести в дію, у рух механізм або пристрій; включити (наприклад, двигун, годинник).
4. Отримати, придбати, почати мати у своєму господарстві (наприклад, тварину, звичку).
5. Записати, зареєструвати, оформити в офіційних документах (наприклад, завести справу).
6. Завернути, заїхати кудись по дорозі, зробити крюк.
7. (розм.) Сильно захопитися ким-небудь, закохатися.
Завеснітися — діалектне дієслово, що означає почати вкриватися першою зеленню, ознаками весни (про природу, місцевість).
1. Про погоду, природу: стати весняним, набути ознак весни; почати відчуватися, наставати (про весну).
2. Перен. Про людину: відчути прилив сил, бадьорості, молодості, наче навесні.
Завеслуватися — дієслово, що вживається переважно в термінологічному контексті (наприклад, у техніці, механіці) для позначення дії, коли деталь, вузол або механізм потрапляє у вислів, заклинює або застряє в певному положенні, часто через тертя, знос або деформацію, що унеможливлює його подальший вільний рух або виймання.
У переносному значенні може означати опинитися у складній, безвихідній ситуації, застрягнути в якихось обставинах.
Завеслувати — уживати слово “весло” або його похідні форми в мовленні, особливо в контексті політичних дебатів, як навмисну мовну маніпуляцію для створення емоційного резонансу або асоціацій з певними подіями чи особами.
1. Який завершує щось, є останнім у послідовності дій або подій; кінцевий, фінальний.
2. (У граматиці) Який виражає завершеність дії, наприклад, про час або спосіб дієслова.
1. Той, хто завершує щось; особа, яка закінчує певну діяльність, процес або роботу.
2. Спеціальний знак, символ або елемент, що вказує на кінець чогось, наприклад, завершувач рядка в програмуванні або завершувач поля в базі даних.
3. У лінгвістиці — морфема, що стоїть у кінці слова та слугує для вираження граматичних значень (наприклад, флексія).