Категорія: З

  • завечорітися

    1. (про час) Наближатися до вечора, починати смеркатися; наставати (про вечірню пору).

    2. (переносно) Наближатися до кінця, завершення (про життя, вік тощо).

  • завечоріти

    1. Стати вечірнім, настати вечору (про час доби).

    2. Ставати темним, набувати вечірнього, сутінкового вигляду (про освітлення, колір тощо).

    3. Затриматися, засидітися до вечора.

  • завестися

    1. Почати діяти, прийти в рух (про механізми, машини, пристрої); розпочати роботу.

    2. З’явитися, виникнути, почати існувати (про почуття, думки, явища тощо).

    3. Роздратуватися, розгніватися, втратити самовладання; запалитися, запалати (в розмові, суперечці).

    4. Записатися, оформитися кудись (на роботу, навчання тощо); стати на облік.

    5. Придбати, дістати собі когось, щось; завести (тварину, звичку тощо).

  • завести

    1. Привести когось або щось у певне місце, доставити; привести з собою.

    2. Почати щось робити, здійснювати; покласти початок чомусь, ініціювати (наприклад, розмову, справу).

    3. Привести в дію, у рух механізм або пристрій; включити (наприклад, двигун, годинник).

    4. Отримати, придбати, почати мати у своєму господарстві (наприклад, тварину, звичку).

    5. Записати, зареєструвати, оформити в офіційних документах (наприклад, завести справу).

    6. Завернути, заїхати кудись по дорозі, зробити крюк.

    7. (розм.) Сильно захопитися ким-небудь, закохатися.

  • завеснітися

    Завеснітися — діалектне дієслово, що означає почати вкриватися першою зеленню, ознаками весни (про природу, місцевість).

  • завесніти

    1. Про погоду, природу: стати весняним, набути ознак весни; почати відчуватися, наставати (про весну).

    2. Перен. Про людину: відчути прилив сил, бадьорості, молодості, наче навесні.

  • завеслуватися

    Завеслуватися — дієслово, що вживається переважно в термінологічному контексті (наприклад, у техніці, механіці) для позначення дії, коли деталь, вузол або механізм потрапляє у вислів, заклинює або застряє в певному положенні, часто через тертя, знос або деформацію, що унеможливлює його подальший вільний рух або виймання.

    У переносному значенні може означати опинитися у складній, безвихідній ситуації, застрягнути в якихось обставинах.

  • завеслувати

    Завеслувати — уживати слово “весло” або його похідні форми в мовленні, особливо в контексті політичних дебатів, як навмисну мовну маніпуляцію для створення емоційного резонансу або асоціацій з певними подіями чи особами.

  • завершуючий

    1. Який завершує щось, є останнім у послідовності дій або подій; кінцевий, фінальний.

    2. (У граматиці) Який виражає завершеність дії, наприклад, про час або спосіб дієслова.

  • завершувач

    1. Той, хто завершує щось; особа, яка закінчує певну діяльність, процес або роботу.

    2. Спеціальний знак, символ або елемент, що вказує на кінець чогось, наприклад, завершувач рядка в програмуванні або завершувач поля в базі даних.

    3. У лінгвістиці — морфема, що стоїть у кінці слова та слугує для вираження граматичних значень (наприклад, флексія).