Значення
-
Той, хто завершує щось; особа, яка закінчує певну діяльність, процес або роботу.
-
Спеціальний знак, символ або елемент, що вказує на кінець чогось, наприклад, завершувач рядка в програмуванні або завершувач поля в базі даних.
-
У лінгвістиці — морфема, що стоїть у кінці слова та слугує для вираження граматичних значень (наприклад, флексія).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. завершувач, р. завершувача, д. завершувачеві, з. завершувача, о. завершувачем, м. завершувачеві, к. завершувачу