завести

1. Привести когось або щось у певне місце, доставити; привести з собою.

2. Почати щось робити, здійснювати; покласти початок чомусь, ініціювати (наприклад, розмову, справу).

3. Привести в дію, у рух механізм або пристрій; включити (наприклад, двигун, годинник).

4. Отримати, придбати, почати мати у своєму господарстві (наприклад, тварину, звичку).

5. Записати, зареєструвати, оформити в офіційних документах (наприклад, завести справу).

6. Завернути, заїхати кудись по дорозі, зробити крюк.

7. (розм.) Сильно захопитися ким-небудь, закохатися.

Приклади:

Приклад 1:
Чи Діно, губатого гобоїста з двірцевої капели другого чоловіка, що міг завести і довести її до непам’яті самим лише верхнім «до»? Чи безіменного морсь­ кого офіцера, з яким цілу ніч їхала в одному купе з Риму до Женеви і який виявився ніби вилитим з гарячого мармуру?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Завзятий фанатик, польський король Сигізмунд III постановив, силою завести по всій Україні унію. Єзуїти розсипались по Україні й силували духовенство й народ до унії.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 3:
Один кривавим потом умивається, та робить, та дбає, а другий, ледащо, лiнується… або ще п’є… а то й красти пiде… Невже не можна кращого порядку завести? Мабуть, про це в книжках пишуть, та тiльки вiн не знає тих книжок.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”