Наполегливість, непохитність у досягненні мети, у праці, боротьбі; рішучість, енергійність.
Категорія: З
-
завзяток
Завзяток — власна назва українського літературного альманаху, виданого у Львові 1876 року; збірник творів письменників-народовців.
Завзяток — власна назва українського літературно-громадського часопису, що виходив у Києві 1885–1886 роках.
-
завзято
З великою наполегливістю, енергією та запалом; дуже рішуче, запально.
-
завзятися
1. Розлютитися, роздратуватися, втратити самовладання через сильне збудження чи обурення.
2. Уперто, наполегливо взятися за щось, виявити рішучість і наполегливість у якійсь справі чи дії.
3. Запалитися сильною пристрастю до когось або чогось, захопитися.
-
завзятий
1. Який відрізняється великою наполегливістю, запалом, непохитною волею у досягненні мети або у відстоюванні своїх переконань; палкий, невгамовний, заповзятливий.
2. Який свідчить про таку рису характеру; сповнений завзяття, наполегливості.
3. Розм. Значний за силою, інтенсивністю; сильний, лютій (про мороз, вітер тощо).
-
завзятець
1. Людина, яка відрізняється завзятістю, наполегливістю, незламною волею в досягненні мети або в відстоюванні своїх переконань; непохитний, рішучий борець.
2. (заст.) Людина, схильна до завзяття, запалу, запальна, гаряча натура.
-
завждишній
1. Який існує завжди, постійно; вічний, незмінний.
2. Який властивий комусь або чомусь у будь-який час; звичайний, постійний.
-
завжди
1. У будь-який час, у всі моменти, протягом усього часу; постійно, безперервно.
2. У будь-якому випадку, за будь-яких обставин; неодмінно, обов’язково.
-
завжденний
1. (діал.) Те саме, що завжнішній — такий, що триває завжди, постійний, вічний.
2. (діал.) Звичайний, звиклий, повсякденний.
-
завештатися
1. (діал.) Загуляти, забаритися десь, затриматися через довге перебування десь.
2. (діал.) Заблукати, зайти не туди, куди потрібно, втратити орієнтацію.